Розкажи мені друже, як ти
Коли по місту знов б‘ють снаряди,
Коли вікна завчасно заклеєні скотчем,
Коли сусід твій убитий пораненням осколочним,
А коли захопили національного рідні стіни,
Як ти живеш, в межах незрозумілої країни....
Коли у сирому підвалі сидиш годинами,
Коли на автобусній станції розстрілляли дитину,
Коли точкою “У“ бахнули біля Арени,
А небо над аеропортом світиться блідо-зеленим.
А коли ти востанне спав уночі спокійно і міцно,
Мабудь з того моменту пройшла ціла вічність.
Розкажи, як із крану біжить вода іржава...
Розкажи, на чиїх кістках будується “нова“ держава...
Я не лізтиму в твою душу, що там коїться, робиться
Та нехай береже тебе небо і Богородиця