уяви

Виктор Берллин
уяви
ніби всі дотики, що я роздав людям
тільки твої, тільки для тебе
просто мені вони без потреби
просто ти - далеко за небом

за горизонтом
шукаєш ключі до першого сказу
може поволі, а може одразу
холодна така і прекрасна
любов, на жаль, не заразна

життя, на щастя, безмежне
і якщо твої руки належать
останньому спалаху сонця
надвечір

уяви
обіймаю за плечі