Лина Костенко - «Прокрался в сад, он чёрный и худой» - перевод на русский
Лина Костенко (1930 г. р.) – украинская писательница-шестидесятница, поэтесса
***
Перевод на русский язык: Николай Сысойлов
***
========================================== Костенко Ліна "Виходжу в сад, він чорний і худий..."
========================================== Виходжу в сад, він чорний і худий,
========================================== йому вже ані яблучко не сниться.
========================================== Шовковий шум танечної ходи
========================================== йому на згадку залишає осінь.
========================================== В цьому саду я виросла, і він
========================================== мене впізнав, хоч довго придивлявся.
========================================== В круговороті нефатальних змін
========================================== він був старий і ще раз обновлявся.
========================================== І він спитав: — Чого ти не прийшла
========================================== у іншу пору, в час мого цвітіння?
========================================== А я сказала: — Ти мені один
========================================== о цій порі, об іншій і довіку.
========================================== І я прийшла не струшувать ренклод
========================================== і не робить з плодів твоїх набутку.
========================================== Чужі приходять в час твоїх щедрот,
========================================== а я прийшла у час твойого смутку.
========================================== Оце і є усі мої права.
========================================== Уже й зникало сонце за горбами —
========================================== сад шепотів пошерхлими губами
========================================== якісь прощальні золоті слова...
========================================== http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17293
------------------------------------------------
Прокрался в сад, он чёрный и худой
-----------------------------------------------------
(перевод с украинского: Николай Сысойлов)
***
Прокрался в сад, - он чёрный и худой,
и яблочка не ел уже лет восемь.
О том, как был когда-то молодой, -
его стихами донимает осень.
В его объятьях я взрослел, - и сад
меня узнал, .. хоть притворялся долго.
В круговороте нефатальных дат
он возрождался с неизменным долгом.
– Зачем, - спросил он, - в час лихих годин
пришёл ко мне во фраке подвенечном?
А я ответил: – Ты во мне один
в любую по'ру, всюду и навечно.
И я пришёл не струшивать ренклод,
чтоб из плодов твоих присвоить прибыль.
Чужой приходит в час твоих щедрот,
А я в часы твоей печали прибыл.
И это все, поверь, мои права…
Когда ж исчезло солнце за горба'ми, –
сад прошептал пожухлыми губами
какие-то прощальные слова…
***
Николай Сысойлов,
08.12.14
Коллаж мой на основе фото с нэта