Любов

Ван Химишинець
Любов вона як літо золоте
Між двома людьми вони вмить промилькне
Бувають в ній такі моменти
Що хоч будуй ти монументи
Не можеш ти без неї жить
Хочеш ти її любитиь
Боїшся ти її обідить
Бо хочеш усмішку її увидіть
Розмовляти хочеш з нею день і ніч
Щоб любов палала як козацьки січ
Але буває сваритеся ви
Хочете любов свою розірвати
Але не треба так спішити
Людей сторонніх  тим смішити
Служити треба всім приміром
Перед закоханими і перед світом