Це життя мало бути іншим,
Зрозуміти б, чому так сталось,
Я ночами писала вірші,
Денним часом ледве трималась.
Ти був самим важливім у світі,
Навіть сенсом життя можливо,
Зупинити хотіла миті,
Коли поруч ти, це важливо.
Не потрібно твого каяття,
Жалість теж буде зовсім зайва,
Я не з тих, хто там шле прокляття,
Щоб гасити любові сяйво.
Припинити чогось чекати
І почати нарешті жити,
Розучитися всіх прощати,
Як в шалено то давнє літо.