Пам'яті Є. Сверстюка
Як хочеться продовження сюжету,
Не залишайте, батьку, нас на тих,
Кому байдужа Україна, її злети,
Хто підміня глас совісті на гріх.
Як хочеться продовження сюжету,
Але доля така, - уходять ліпші із нас,
У невідомість кличе їх водій карети,
Таке життя - у кожного свій час.
І в сірім мороці чергОвого бездум'я,
Згадаймо тих, хто жив для перемог:
Мистецтва, волі, і добра відлуння,
І будьмо гідні шляху, що проклав їм Бог.