В тво й душi

Полуночный Шепот
Зiв'яле листя тобi спада на плечи

А в душi твоїй тихо

Хоча надворі пташина щебече,

Ти тихенько стоїш,остерігаєшся лиха.

Наскільки ти б сильна не була в душі,

Кохання навіки зіллється з тобою

Прекрасная річ живе у тобі,

Яка не дозволить жить боротьбою.

Велике,але нерозділене кохання

Стало для тебе життя метою.

У мене є дике,шаленне бажання

Завжди бути поряд з тобою.

Ти дариш тепло своїми словами.

Ти - надія народу,ти й твоя мова.

Нарешті живе в тобі справжнє кохання.

Для мене ти майстриня чарівного слова.