Не за то отец мой воевал,
землю согревал собой в окопах,
чтоб могилы кто–то осквернял
и друзей тревожил из пехоты.
Не за то врага колол штыком,
грыз, вцепившись мёртвой хваткой в шею,
чтобы кто-то свастику потом
на груди носил, как украшенье.
В санитарном поезде горел,
прыгал в снег с мольбою: «Дай, Бог, выжить!»
Не за то, чтоб кто-нибудь посмел
память о войне из сердца выжечь.
г.Гродно.Беларусь.
Перевёл на украинский Олег Омелянчук.http://www.stihi.ru/avtor/rinb0w
Не за те мій батько воював,
Грів окопи з небом наодинці,
Аби хтось могили плюндрував -
Спокій рушив друзів-піхотинців.
Не за те багнетом в боротьбі
Він колов і в шиї угризався,
Щоб хрестом німецьким хтось собі
Груди прикрашав і хизувався.
В санітарнім потязі горів,
В сніг стрибав, молив у бога: Жити!"
Не за те, аби будь-хто посмів
Пам'ять-згадку про війну зганьбити.