Лина Костенко (р.1930)
* * *
Когда, тоскуя в холоде разлуки,
с орбиты спутник шлёт на Землю весть, –
мне думается – в точности науки
и вдохновенье, и искусство есть!
Ни слова, ни строфы – пустых, ненужных,
строки никчемной, лишней – ни одной...
А сколько же бессмысленно-натужных
стихов у нас рождается порой!
Металл непрочный выспренного слова,
затёртых мыслей... –
есть ли им предел?..
Создать бы спутник из добра такого, –
Едва ли выше носа бы взлетел.
(перевод с украинского –
Валентина Варнавская)
Ліна Костенко (нар.1930)
* * *
Коли у тузі вічної розлуки
супутник людям голос подає, –
я думаю – у точності науки
яке мистецтво і натхнення є!
Ані строфи сумнівної, ні слова,
ані одного зайвого рядка...
А скільки в нас поезій випадкових
з нічого й ні для чого виника!
Байдужих слів металу нетривкого,
думок затертих
і порожніх слів...
Зроби супутник із добра такого, –
напевно, вище носа б не злетів.