Журавлі у небі курличуть – курличить,
Мене за собою у вирій свій кличуть.
Де ж мені взяти крил білих пару,
Щоб полетіти далеко крізь хмари.
Крил білих пару – не для гордині,
Щоб облетіти по всій Україні.
Ще й Бога благати ,вголос молити,
Братську війну назавжди припинити.
Зі сходу на захід, центр, південь і північ,
Пронести до миру рішучий свій клич.
Єднайтесь , народе , щосили до миру,
Діди нашу землю для нас боронили!
Боронили від ворога, загарбників клятих,
Похоронки прилітали до кожної хати.
Чому знову мати плаче? Синочка ховає…
- Як я буду із цим жити?!..до Бога взиває.
Припиніть , доки не пізно,ворожнечу , браття.
Бо із іскри розгориться велике багаття.
Не рвіть землю на шматки , ніби ті вандали.
Діти плачуть, горе скаче …чи біди вам мало?
Захотілось у крові рученьки помити,
Надоїло в мирі жити, любити,творити?
Схаменіться , браття, не час для війни.
ГОСПОДИ ПОМИЛУЙ…СПАСИ Й ВІДВЕРНИ!!!
Автор : Місяк Алла Петрівна грудень 2014р.