Я все ще надіюсь на твій стук у двері
На твій прихід, дзвінок або хоч погляд,
Та навіть пару слів напиши на старому папері,
Бо у мене в думках ти вже тільки як спогад.
Ти моє бідолашне серце ламаєш, ним граєш
А воно і так натерпілося твоїх криків, зрад і образ!
Та ти мене ще скільки разів пригадаєш…
І поцілуй. Поцілуй в губи останній раз.
Твій запах ще й досі літає в квартирі,
І твій силует стоїть перед моїми очима.
Я дочекаюся, хай пройде навіть століть так чотири
Тільки скажи, яка в тій розлуці причина?
Я чекаю тебе сьогодні і завтра і через рік на вечері
Бо відчуваю, маєш бути біля мене ти поряд.
Я все ще надіюсь на твій стук у двері,
На твій прихід, дзвінок або хоч погляд…