Я у Душі знаходжу відголоски
Старих подій, забутих почуттів, –
Як у сльозах розтопленого воску,
Упізнаю зображення Світів,
Різноманітних, світлих і не дуже,
Настояних на Радості й журбі,
Призвичених до Сонця і до стужі,
Світів, що розгортались у мені…
Ці відголоски в спалахах Любові
Знов оживають і горять Вогнем…
Лишаючи сліди свої у крові,
Розвіюються легким Вітерцем…
Старі події, почуття забуті…
Що в них мені? Що я у них знайду?
– Мої частинки, страхами погнуті…
Не відають, як я тепер звучу…
23.12.2014