Вночі ледь тліють ліхтарі.
Спадає з клена лист поволі,
Кружляючи з листком тополі,
Летять у парі до землі.
Та вітер вмить підхопить пару,
Підніме високо під хмару,
І понесе аж до зірок,
Вже цілий світ тепер для двох.
Закрутяться у вальсі зорі,
З лиском кленовим і тополі,
Аж поки не засяє схід,
Від ночі не лишиться й слід.
А вже на ранок білий сніг
Впаде замріяно до ніг,
Накриє жовтий лист фатою
І зачарує білизною.
Зима ступає на поріг.