Начало начал

Валерий Брусков
                НАЧАЛО  НАЧАЛ

Два года
         прошло,
                а, как будто,
                недавно
Я первый
              рисунок
                тебе подарил.
И мог ли
        я знать,
                что тогда
                натворил?
Конечно же,
               нет!
                Ну а ты –
                и подавно!

И что я
            тогда
                накарябал, дурила?..
Ведь
        глуп был
                рисунок
                с девицей
                в очках…
Но вспыхнул
           румянец
                на смуглых
                щеках,
И светом
           улыбка
                лицо озарила…

Ты мне
          улыбнулась
                тепло
                и открыто,
И взгляд
         подарила,
                спасибо сказав.
Мы,
     судьбы свои
                ненароком связав,
По жизни
               идём,
                и ничто
                не забыто!

О сделанном я
                не жалею
                нисколько -
Вернись всё
            к началу,
                я б
                снова отдал.
Жалею
        о том,
             что придти
                опоздал,
Что радостей
                наших
                потеряно столько…