прощавай

Кира Соро
Я забула як сонце дивиться
на мене, на тебе, на нашу печаль
І давно вже осіннє листя шевелиться
зараз осінь. згодом зима. прощавай

Наше літо минуло, на жаль
чи ж на щастя, хто зна
Як забудеться все що між нами булося
буде шкода, проте прощавай

Я навчилась ставити крапки
там де хочеться вставити кому, тире чи двокрапку
Час міняється, маршрути міняються
лиш одне незмінним залишиться, я скажу тобі
прощавай

Хочу знати як доля складеться
бачу фото весільне у рамці над ліжком
Великий будинок, близняток і кішку
але кажу тобі
Прощавай

Буде важко, я справлюся
не переживай
Ти забудешся швидко з іншою
дотик губ їі ніжних сп'янить розум і не треба вина
Та коли ти залишишся сам, у самотності
лиш тоді розчуєш моє П Р О Щ А В А Й