26. 12

Андреева Аполлинария
Кожного вечора я пірнаю в тебе
Я проходжу крізь душу - наскрізь
Ти не знаєш, та цього й не треба
Хай в тебе все буде для щастя.

Забираю  собі твої смутки
Складаю в кошик твої печалі
На їх місці будую замок
В ньому є все, та мене немає.