Моє село…
Дитинство, вир життя,
Кохання перше, радісне буття.
Школа, друзі, перший випускний.
Родинний дім, батьківське піклування,
Образи за турботу і поради.
Тернистий шлях життя.
Пришла пора спокутувати провину.
Простіть батьки мене за все.
Чи дійде в небуття так запізніле каяття?
Я знову йду знайомими стежками.
Хатки старенькі і пусті,
Немов пройшов страшенний смерч.
Поодиноке світло в вікнах де-не- де.
Занедбане все,запустіло.
Туга на серці.
Моє село,
Коріння роду тут моє,
Воно наснагу серцю додає.