Просто думка

Роман Олыйник
Моє життя з кожним днем холодніше
З кожною годиною жити складніше
Кожну хвилину я переживаю
Що буде далі не приставляю
Що буде зі мною через пару років?
В сторону яких піду я потоків?
Куди я зроблю далі свої кроки?
Скільки в житі ще буде мороки?
Як я надалі в світі буду жити?
Чи буду радіти, чи може тужити?
За що мені вхопитись у світі жорстокому?
Чи зможу ходити по степу широкому?
Чи зможу так само сильно любити?
Чи зможу я серце не загубити?
Мені здається що життя це гра
Яка з часом стає для мене як гора
Гора яку я не в змозі перейти
Але віра у майбутнє кричить «лети»
Вона кричить «лети» і не здавайся
Будь сміливим зі шляху не збивайся
На дорозі завжди будуть перешкоди
Здолавши їх я відчую смак насолоди
Куди би доля мене не занесла
Я буду завжди на човні, не кину весла
Як би мене не принижали
Я зроблю все щоб мене поважали
Як би не було тяжко в житті
Я не дам загубитись своїй меті
Яка б не була у мене мрія
Я пам’ятатиму що завжди є надія