Безкрилий янгол мріє про політ
Але болять ще рани за плечима
Вже знає, людям вірити не слід,
Й дивиться в небо карими очима.
Чекає з нетерпінням на ту мить,
Коли пробачать гріх його Любові
Розправить крила й знову полетить
Лишивши на землі лиш каплі крові.
І ти прийдеш, але його нема,
Бо крила знов дарують йому волю.
І лити сльози зараз вже дарма-
Сама собі обрала таку долю.
Не любиш небо - повзай по землі,
Роздвоєний язик тобі пасує.
У янгола вже інша на крилі
Тебе ж для нього більше не існує.