Розповім вам , дітки , казку я про ліс…
На поляні на зеленій, дуб там ріс.
Під тим дубом була школа для звірят,
Ну, точнісінько така, як у малят.
Поспішали звірі зранку на зелену ту полянку.
Там чекала їх сова, мудра птаха лісова.
Одягнула окуляри і підручники взяла,
Буде грамоті навчати , розповість усе , що зна.
На урок прийшли зайчата , лисенята і більчата,
Вовчик сірий , ведмежа , вся пташина дітвора,
Їжачок і ховрашок, ще й маленький павучок.
Два метелика летіло і на жовту квітку сіли,
А звірята , що то – діти , не хотять тихо сидіти.
Хто стрибає , хто співає , а ведмедик бджіл ганяє,
Снідав медом , та не вмився – їх весь рій сюди злетівся.
З ними джмелик прилетів , що то він іще хотів?
- Ви не знаєте малята? Хочу я вам підказати -
Він дзвонарик і шука в лісі квітку для дзвінка,
А вона на цій поляні у траві такій духмяній.
Дзень, дзвіночку – досить спати! Дзень - дзелень , пора вставати.
- Я давно уже не спав, сонце красне зустрічав.
У росі ранній скупався ,та ще й з вітром погойдався.
Задивився просто я … Ну , й весела у них гра!!!
Дзень – дзелень, скінчилась гра - вже навчатися пора.
Вмить притихла дітвора і портфелі розбира.
А там книжка , олівець і чистенький папірець,
Є щоденник для п'ятірки, по секрету – є і двійки,
В тих, хто неуважно слуха, не туди поставить вуха.
Он , погляньте – вовчик сірий , круть та й круть,
То вже їсти він схотів, то комарик пролетів,
То пропала в нього книжка , то пробігла сіра мишка,
Так прокрутиться урок , в навчанні не зробить й крок.
Хто ж слухняний і уважний – вмітиме писати,
Малювати , рахувати , буде книги всі читати.
Тож навчайся , не лінуйся , завжди вчись сумлінно ,
Будеш мати ти оцінку «добре» та «відмінно».
Казка ця про тих звірят , що так схожі на малят ,
І розумні , й жартівливі , і в начанні не ліниві,
Це вони мені сказали , щоб я вам переказала,
Ще й привіт передавали , всіх до себе в гості звали !!!
Автор : Місяк Алла 02 січня 2015р.