багряний ліс. останній лист. від адресанта - адресату. усі відводять очі: зміст - що ліпше б і не доправляти. рядки не вигнили в землі, і запах - рук, що тисли марку. і він - у листяній золі - лежить, фатальний, ніби Парка. конверт біліє, мов манжет.я знаю, що там. це й не дивно:
час невсипуще береже погані спогади й новини.
багряний ліс увесь кипить. багряний ліс мене кохає.
іде моя найліпша мить.
тягну її. і не читаю.