І звону банальний ранок.
Банальні переписки та розмови,
Та банальний твій сміх.
Я не хочу, чути нічого,
Міг ти бути зі мною, чи ні...
Мене допікають суцільні відмовки,
Вони в тебе як хоббі..
Хотів, ти цього, чи ні,
Але вони всюди з тобою,
Коханий ти мій!
Ти пам'ятай, нас тільки двоє.
Хотіла почути пробачення,
Але навіщо ці всі приниження та каяття?
Не хочу я,бачити тебе на колінах,
Та чути, твої нові сприйняття про життя.
З мене вже досить, всих тих призначень,
Щоб ти зрозумів, що я не твоя!
Скажу може грубо, але давай ДО ПОБАЧЕННЯ!! Я ніколи не буду твоя!!!