Осінне листя струшують дерева,
І краплі дощові нагнали сум мені...
В душі моїй судова хуртовина
Холодним снігом заміта вогні.
Хто знає - як на світі жити??
Хто відповість, чому панує сум??
В житті неможна не любити,
Неможна обминути важкіх дум!
Хіба можливо не відчути
Симфонію серцебиття ...
Можливо тільки розминутись
І не ввійти в твоє життя...
Тому в душі тій лютий холод
Вже павутиння розпліта...
Найди мене... поки можливо...
Прийди крізь зірки та літа....