Перевод на русский язык:
http://www.stihi.ru/2015/01/07/6287
ПРИВІТАННЯ
Назустріч багряному сонцю що встає в
димотумані з-за похмурої сопки
Я шлю свій рожевий привіт.
І сонцю і димній бухті й цьому пароплавові
щойно з Америки прибулому
Також моє поважання.
А в суботу я піду в мережчату залу місцевого
«Золотого Рогу»
Де концерт бемольний має дати скрипачка
в ажурній сукні.
Звичайно ми з нею чужі й далекі й навряд
щоб я наважився сказати їй моїх кілька
дерзостей
Але ж мушу я кинути їй комплімента,
привітавши шовкові оаз-волоски під її
еластичною пахвою.
Я дивлюсь у вікно на жовні́рів і на те як
розвантажують пароплав
«HENRIK IВSEN NORTH»
І також на маневруючий на пристані потяг
з кількома брудними червоними повізками.
Занімів Морзе латунний інвалід ніч пройшла
більш немає депеш
Ранкові моє вранішнє привітання.
28. І. 1916. Владивосток
3 циклу «Осіння рана»
Жовні́р (фр. jalonneur) —
солдат польської армії (здебільшого в історичному контексті
або як діалектизм) або нижній чин піхоти у Російській імперії,
який носить в строю на багнеті кольоровий прапорець (жало-
нерський значок), що слугує вказівником місця батальйону чи
роти та позначає лінію при шикуванні військ.
Читати далі М. Семенко — Атавіза
http://www.stihi.ru/2015/01/07/6440