Таке було зі мною тільки раз,
Коли тремтіло серце, коли палали груди,
І на вустах моїх були жадані губи,
Блакитні очі переслідували всюди,
Від щастя і тепла я не могла втікти нікуди,
І не хотілось...
Бо лиш тоді, коли дивилися ті очі
Я,посміхаючись, чекала ночі,
Тому що після ночі буде новий день,
Той день, в якому будеш ти і я,
А більшого мені не треба,
Окрім твоїх очей, блакитних мов те небо.