Жінка Писання
В світі багато є дивних скарбів,
Люди шукають їх з ранку й до ночі.
Дехто б у славі купатись хотів,
Інший багатство шукає охоче.
Буде щасливий в житті чоловік
Хто не шукає собі того з рання,
Хто своє серце для жінки зберіг,
Жінки чеснотної, жінки Писання.
Її ціна більш ніж перлів земних,
Той, хто здобуде її не збідніє.
Вона для дому його – оберіг,
Й лише у ній його серце радіє.
Впевнене в ній його серце завжди
І не спіткнеться при випробуванні.
Келих живої від спеки води –
Завжди для спрагнених жінка Писання.
Вбогим долоні відриє свої,
Зранку прийдешньому дню усміхнеться.
Діти устануть і хвалять її,
Що забажає – усе їй вдається.
Шиє руками вона й продає,
Господарює іще до світання,
Бо перед Богом служіння своє
Радо виконує жінка Писання.
Сила та мудрість – одежа її,
Скромність і вірність для неї окраса.
Співу її заздрять всі солов’ї
Та не тримають на неї образу.
Жінка від Бога й багатство земне,
Несправедливе таке порівняння.
Правильно – вибрати лише одне,
Скарб незрівнянний, це жінка Писання.