Їду в тролейбусі, та раптом
Листок осінній залетів,
Тремтливим сонячним привітом
До мене на коліна сів.
І стало враз душі тепліше,
Жалі-печалі відійшли.
І осінь вмить - літа тепліша,
Ми знову юними були...
Милуючись осіннім дивом,
Я йду в далекі ті світи,
Така замріяно-щаслива,
Неначе поруч справді ти.