На цих дорогах лише вантажівок шум,
Де губиться звук невпевнених кроків
Я стискаю у кулаках страх свій і сум,
Що копився в мені понад двадцять років.
Це повітря як для вересня занадто зимне,
Ці дерева на узбіччях вкрай самотні,
Моя кров у венах разом з ними стигне,
Важко уявити, яким буде жовтень.
В цьому місті диму часом так буває,
Що самотність просто валить тебе з ніг,
Йти ще зовсім трохи, серцем відчуваю,
Я не здивуюся, коли почнеться сніг...
вересень 2014