Лина Костенко, украинская поэтесса
Вам, старые дубы, благодарю за осень,
полёты в небо радости, и птиц.
Наверно не совсем я одинока,
коль слышу шелест княжьих багряниц.
Моя княгиня! Ты уходишь в вечность,
поднявши к небу грустное лицо.
С тобой поплакать я могу, конечно,
но старые дубы ведь ждут меня еще…
Январь, 2015 г.
оригінал
Старі дуби, спасибі вам за осінь,
за відлітання радості і птиць.
Ще, певно, я затуркана не зовсім,
що чую шурхіт княжих багряниць.
Моя княгине! Ти ідеш вмирати,
піднівши вгору стомлене лице.
Я плачу, й можу сліз не витирати.
Старі дуби, спасибі вам за це.