***

Лолита Нухова
И обреку себя
На вечный позор,
Устремившись туда,
Куда взор.
Полюбить.
И не знать границ.
Стереть из памяти
Обладателей
Не тех лиц.
Чувствовать.
Знать,
Что упаду,
Обрекая себя
На беду.