Найкращі люди перші покидають
Цю грішну землю, це святе життя.
В чужих серцях насінням проростають
Уламки болю й хвилі співчуття.
Найкращі люди завжди залишають
Сонце на стінах й безліч добрих справ.
Вони до Бога високо злітають,
Який, напевно, вже на них чекав.
Найкращі люди вічно з нами будуть,
Там, де ще ниє посеред грудей.
Як кораблі до берега прибудуть
В місця для найщасливіших людей?!