Людожери, брати супостати!
Годі сестру свою ґвалтувати.
Помилилася, як помилилася,
До тварюки на плечі схилилася.
Кров рікою з розбитої скроні,
Хто на цвинтарі, де хто в полоні.
Помилилася, як помилилася,
Крим ковтнули, шкода не вдавилися.
Досить тіло моє шматувати,
Громадянами смерть годувати.
Як же боляче я помилилася,
І скорботи свічки запалилися.
Я ніколи не буду російською,
Бо народжена я українською.
Та країна за волю що бореться,
На коліна не стане, не скориться.