Біла мантія з неба на землю падає
Зігріває душу той сніжний птах
Я з тобою знову сьогодні в уяві
Ніжно тану подихом на вустах
Пригортаю ближче, цілую вітром
Закриваю очі твої для сну
За вікном ти грієш холодну зиму
Бо напевно теж чекаєш на нашу весну