Впали роси на покоси
На вже скошену траву
Місяць виглянув з-за хмари
Кинув срібло на ріку
В очереті хтось шепоче
Вітер з листям гомонить
А верба спитати хоче
«Хто на березі сидить?»
Лози миють свої коси
Хвиля хлюпає, біжить
А калина у коралах
В сяйві місяця горить
Серед ночі стало тихо
Стомився вітер і затих
Зорі падають у воду
Місяць свариться на них
Скоро ранок. Вже світає
Блідне небо. Гаснуть зорі
Сонце промінь посилає
Ніч розтанула поволі
Сонце землю золотить
Отакий цей дивний світ
21 лютого 2000 року