Максим Рильский
Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду,
Ти мене, кохана, приведеш до поля,
Я піду — і може більше не прийду.
Вже й любов доспіла під промінням теплим,
І її зірвали радісні уста,—
А тепер у серці щось тремтить і грає,
Як тремтить на сонці гілка золота.
Гей, поля жовтіють, і синіє небо,
Плугатар у полі ледве маячить...
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить.
************************************
Яблоки поспели, красные - нет краше!
Мы идем с тобою тропкою в саду.
Ты меня, зазноба, проведешь до пашни,
Я пойду - и может больше не приду.
Вот и страсть сорвали радостные губы,
Под теплом лучистым - ей не перезреть.
В сердце что-то дивно трепетно играет,
Как звенит на солнце золотая ветвь.
Глянь, поля желтеют, и синеет небо,
Пахарь в поле брезжит где-то далеко...
Подари в объятьях поцелуй последний;
Кто любить умеет - тот уйдет легко.
*одно из любимых стихотворений ... вот рискнул сделать свой перевод