Так, основа – село. Звідси праця щоденна і хліб.
І кринична вода. І причастя від степу чи лісу.
Тут і простір широкий – його ще ніхто не загріб.
Всі – немов на долоні: трудяга і ледар-гульвіса.
Так, основа – село. Де гостинність і де доброта
В кожній хаті живуть, як не приспані совість і шана.
Тут із двору калина і пишний квітник привіта,
А увечері пісня обніме, неначе кохана.
Так, основа – село. Та довкола частіш – пустирі.
Навіть назви зникають. Як свідки – лише кладовища.
Та – ще пам'ять, яку не стирають сільські трударі,
Бо про рідне село, книгу книг – родове коренище…
12.02.2015