Одинока

Виолетта Гнедаш
Наче тінь промайнула
Чи її не було?
Я про тебе забула
І кохання пішло.

Душу давлять щосили
Самоти вантажі.
Серце щастя просило
Для самотньой душі.

Розумію – юнацтво.
Пережити, як біль.
Досвід –краще багатства,
Стати сильною - ціль.