Я ще з малку його пам'ятаю,
Як життю мене вчив по всяк час,
Як казав - Україну кохаю,
Я за ню все віддав, і за вас.
Ворогів відправляв я до Бога,
Та йому все казав я пробач,
То життя така була дорога,
Навкруги тільки сум, біль і плач.
У війні пережив стільки років,
Бачив друзів віддавших життя,
Через кількість всіх наших пороків,
І за слово кохане - сім'я.
Ми його не забудем ніколи,
Він навічно залишив свій слід,
І для нього скажу своє слово:
- Я пишаюсь тобою, мій дід...
Присвячується моєму батькові, в честь його батька
Шереметі Івану Миновичу (1922-2007 рр)
22.02.2015
м.Умань