... Небывалая осень построила купол высокий,
был приказ облакам этот купол собой не темнить...
Анна Ахматова
А осінь повернулась несподівано,
Злякавши свіжим подихом птахів,
Дерев смарагди золотом обсипала,
Дощами змила літній пил з дахів.
І задуха змінилась ясним поглядом
Та легкістю у рухах и думках,
Ранковим неочікуваним холодом
І чорнобривцями в бабусиних садках.
Той вересень був справді найчарівнішим:
він повернув і мрії, і слова,
Зробив все непомітне найпомітнішим,
Звільнівши переповнені дома.
Розіслані вітання за адресами -
Мільйони розфарбованих листів.
Ця осінь повернулась ніби п'єсою
Під музику застуджених вітрів.