Михась Ковиль
СИБІР
Тебе, Сибіру – крижана могило,
Забути я не можу, бо несила
Стара ти відьмо, мачухо моя!
О, скільки ти людей покостеніла,
А скільки їх, знеможених, похилих,
У черзі над безоднею стоять?!
Вони стоять, течуть рікою сльози,
На кригу обернули їх морози,
Куслива, люта жалить їх змія...
Тебе, Сибіру – крижана могило,
Забути я не можу, бо несила,
Стара ти відьмо, мачухо моя!
(переклад з білоруської – Любов Цай)
***
Оригинал:
Михась Кавыль
СІБІР
Сібір‚ Сібір — халодная магіла‚
Забыць цябе няма ніякай сілы‚
Старая ведзьма‚ мачыха мая!
Ой‚ колькі ты людзей акасьцяніла‚
А колькі іх‚ зьняможаных‚ пахілых‚
У чарзе над ямай чорнаю стаяць?!
Яны стаяць‚ цякуць іх рэчкай сьлёзы‚
Іх ледзяняць траскучыя марозы
Ды жаліць вецер‚ лютая зьмяя...
Сібір‚ Сібір — халодная магіла‚
Забыць цябе няма ніякай сілы‚
Старая ведзьма‚ мачыха мая!