З ранку на неб! тих! зор!

Наталия Лобач
З ранку на небі тихії зорі
Сяють. В вишневім саду
Роси на травах бринять,
Вітер в полі грає з туманом. Піду
Я до ставка. Оксамитом лунає
З гір Закарпаття весна.
Поряд любов, я її відчуваю,
Кличе до себе вона.

Крила розправити, в обрій блакиті -
Силу відчути в собі.
Піснею-щебетом Всесвіт наповнити,
Злагоди рідній землі,
Миру та спокою, щастя і сонечка
Тихо в молитвах благать...
Сяду, заквітчана, коло віконечка
Долю-рушник вишивать.