Прийдешністю весна була в тяжі,
А розродилась ранньою війною.
Життя і смерть зійшлися на межі,
Завбачливо проораній весною.
Незнана, ненароджена любов
Нікого від весни не захистила.
Під чорним сонцем червоніла кров
І землю розбирали на могили.
І костурбатий бог весни-війни
Схиливсь над тілом бранця ще гарячим.
Вдивляється без відчуття вини,
Підводиться, відходить
І не плаче.