Вірш присвячено викладачці Львівського університету ім. І. Франка, Ользі Загульській, яка відверто виступала за мир на Україні, та висвітлювала злочини теперішньої влади, за що попала під тиск теперішнього режиму.
З повагою, Соломія Галицька.
ВЧИТЕЛЬКА
Між зрадою, боязкістю та хамством,
Існує грань прозора і тонка.
Повідаю я вам, шановне панство,
Про Львівський заклад імені Франка.
Для кожного він двері відчиняє,
Хто прагне до науки навпростець.
Студентів географії навчає,
Там правдолюбна жінка - фахівець.
Вона душі своєї не продала,
Висловлювала погляди свої,
За те відверто владу зневажала,
Що свій народ у жертву принесли.
Висвітлювала істину, а саме:
Що можновладці служать силам зла.
Назвавши все своїми іменами,
Вона фашизм фашизмом нарекла.
Але її колеги легкодухі,
Які тремтять за шкури та місця,
Злякавшись слів правдивих відчайдухи,
Закликали її до каяття.
В догоду їм зібралися студенти.
Щоб вдало скласти іспити свої,
Розмалювали лозунгами стенди,
Та лицемірно лаяли її.
Та вчителька на лайку не зважала,
Немов цариця очі підвела,
Перед убозтвом бісер не метала,
І гордо повз негідників пройшла.
Сьогодні — Ви відчужена вигнанка.
Час кривди, мов комета, пролетить.
Уклін Вам, відчайдушна галичанка!
Нехай Вас Бог від лиха захистить.
СОЛОМІЯ ГАЛИЦЬКА
(березень 2015)