Не відаю, звідки в мене ця міць,
цей вогник в очах
і тепло в долонях.
Я відчувати хочу,
та вже й відчуваю,
як ночі по черзі цілують
мене у скроні.
А тиша в келих доливає вино,
під ковдрою залишає будь-який гамір.
Кому там дякувати, може, зорям
за те, що
не ми, а весни дихають нами?