Як льнуть серця один до одного
То не любов, бо то кохання.
Нема між людом в світі жодного
Який того не мав бажання.
І я від них не відрізняюся:
Моє єство тебе жадає.
У тобі вся я розчиняюся,
І все в тобі мене вражає.
Ти мов русалка степова,
Твої осінні темні коси,
І голос твій немов трава,
В якій дзвенять уранці роси.
А очі ті, як темні води,
Як чорні тії небеса,
Зустріть людей такої вроди
Поможуть тільки чудеса.
При тобі мов німіють губи,
Слова заклякли, сердце рве.
Мій котик муркотливий, любий,
Кохання десь в мені живе.
То ж не втрачай в мене ти віру,
Все прийде с часом. І колись
Слова мої почуєш щирі,
Бо хочу я, щоб ті збулись.