Я прошу, мила Україна,
Не залишай свою надію,
Багаторічну віру, мрію,
В страшну, загарбницьку хвилину.
За тебе, Мати я хворію,
Країну рідну і єдину.
Нехай ще пройде трохи часу,
Твої загояться всі рани,
Знешкодить світ того тирана,
Що хоче силою привласнить
Тебе, й розміщує капкани.
Нема віка від нього спасу.
Вже пролилось багато крові,
Синів угробила війна -
Кривава чорна Сатана,
Лишила край степів любові,
Почервоніли ліс, стерна,
Застила мати в дикій болі.
Молю тебе, Всевишній Боже,
Спаси для Матері синів,
Не кидай сім’ї без домів,
Я вірю, Світ зло переможе.
Того, хто все це сотворив,
Я вірю, Ти простить не зможеш.
П. Єгоров
06.03.2015