Хоч ще не всюди сніг розтанув,
А вранці крига заблищить.
Та березень з небес поглянув
Й струмок з прогалинки дзюрчить.
Пташки купаються в калюжах,
Земля прокинулась від сну.
З-під снігу квіточка недужа
Вже сповістила про весну!
То ж день за днем синіє небо,
Прозоре, чисте, голубе…
І сумніватися не треба,
Що свято березень несе!
Найперші квіти надто гарні,
Та річ однак уже не в тім.
Бо з ними лицарі кохані,
Несуть жінкам весну у дім.