Кидай в неї камінням, забивай,
Не дай вдихнути свіжого повітря.
Вона, одначе, буде однією з "най-":
-чарівніших і -кращих, незабутніх.
Її зірки на небі яскравіші,
І проліски їй квітнуть навесні.
Кохати її будуть цілу вічність,
І плечі цілуватимуть вві сні,
І вінця не заповняться водою,
Хоч питимуть її одну сповна.
Вона сама своєю самотою
Вбивати буде на ураження. Вона
свою "останню" пісню лебедину
Виконує щодня біля вікна.
І посмішки свої лишень третину
Показує на людях. Хто вона?
Ілюзія з казок про самозванців
Чи фея після келиха вина?
Та все ж, вона у чоловіка вранці
В думках. В думках про ІДЕАЛ.