Василь Стус (1938 – 1985)
* * *
В израненных оврагах – звонкий плеск
ручьёв стеклянных. Таял снег под кручей.
Вода глухонемая, солнца блеск,
внезапный вскрик лесов – сродни падучей.
Взрезала птица первая крылом
покров небес, морозный и зелёный.
И млели вербы, и шалели клёны.
О рвись к ним – сквозь решётку – напролом!
(перевод с украинского –
Валентина Варнавская)
Василь Стус (1938 – 1985)
* * *
Бриніли по обранених ярах
скляні струмки, відтеплювались кручі.
Глухоніма вода, і сонця спах,
і зойк лісів, нагальний, як падуча.
І перша птаха різала крилом
обрус небес, морозний і зелений.
Чаділи верби і шаліли клени.
О рвись до них – крізь ґрати – напролом!