Зустр лись оч

Павло Бульба
Зустрілись очі й в мить розлетілись,
Але в думку одну вловились.
У неї, як в колодязі, і глибінь.
І мені хочеться буть в нім.
Бо там не холод і темнота.
Там радість , щастя й ніжне чуття.
Уста і слово молвить хочуть.
Але думки  бажають змовчать.
Не зрушить ідилії слово.
Коли очі в очах другого.